Місто Славутич побудоване у 1987 році після аварії на Чорнобильській АЕС. Загальна кількість жителів – 25 тисяч осіб. Більшість населення міста працює на ЧАЕС і підприємствах Зони відчуження. Адміністративно Славутич знаходиться у Київській області, тоді як територіально – у Чернігівській, серед сіверянських лісів, в межиріччі Десни і Дніпра, за 200 кілометрів північніше Києва, майже на кордоні з Білоруссю.

Славутич є наймолодшим містом у сучасній Україні. Виняткові обставини його заснування вплинули на ідеї та процес реалізації проекту нового міста. Команди експертів з восьми республік СРСР брали участь у будівництві міста, використані найбільш досконалі регіональні проекти житлових і громадських споруд, що придало забудові кожного з 13 кварталів національного колориту. Славутич є втіленням унікальної, екологічно сталої, зручної для життя архітектури, це затишна домівка для його мешканців та непересічна точка на карті для гостей з усього світу.

Коротка історія монопрофільного Славутича розпалася на три періоди. До 2000 року, коли ЧАЕС генерувала електроенергію і у місті були реалізовані різноманітні масштабні проекти, у т.ч й культурні, як-от: «Україна. Весна Славутич» за участі франзуцької співачки Патрісії Каас, фестиваль «Романси Славутича» та кінофестиваль «Славутич-95», Міжнародний фестиваль дитячої демократії, телебачення, преси та творчості «Золота осінь Славутича», що проходить з 1994 року й по теперішній час, та багато інших.

Другий період, після грудня 2000, коли ЧАЕС була достроково зупинена і славутичани відчули перші ознаки економічної та соціальної кризи, занепад культурного та громадського життя. Разом з цим, місто починає активний пошук шляхів виходу з ситуації – продовжує діяти спеціальна економічна зона, реалізовані 40 різнотематичних проектів, що залучили близько 2,6 мільйонів доларів США. У лютому 2001 року утворюється відокремлений підрозділ «Атомремонтсервіс» державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» (ВП АРС). Основна мета діяльносты підприємства – якісне та ефективне виконання ремонтних робіт  на атомних електростанціях України. Діяльність ВП АРС базується на безпечному й ефективному виконанні складних та понадрегламентних робіт, зокрема, робіт з проектування, монтажу, ремонту, реконструкції й модернізації обладнання АЕС України.

Й третій – починаючи з 2012 року по теперішній час, коли над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС завершується спорудження Нового безпечного конфайнменту «Арка». Нині місто вкотре зіткнулося з проблемою реструктуризації своєї економіки та пошуку нової ідентичності, що не визначатиметься минулою катастрофою.

Нині міська громада продовжує шукати шляхи для подальшого соціального, економічного і сталого розвитку. Маючи унікальний історичний, урбаністичний та архітектурний контекст, місто прагне стати новою культурно-туристичною, науковою позначкою на карті світу. Що в свою чергу суттєво покращуватиме існуючий стан суспільного розвитку та інфраструктури, сприятиме росту економіки мономіста, населення якого у черговий раз переживає соціальну кризу у зв’язку із завершенням більшої частини міжнародних проектів на майданчику ЧАЕС та у Зоні відчуження. Місто пост-катастрофи прагне перетворитися на місто соціального та культурного оптимізму, місто-першопрохідця культурної децентралізації і сталих міських реформ в Україні.

Славутич переживає період пошуків нового вектору руху – у місті розпочався процес культурного відродження і розвитку творчих індустрій. Йде процес брендуванння міста за концепцією «Славутич – місто нових ідей».

З 2014 року щорічно у Славутичі проводиться Міжнародний фестиваль кіно та урбаністики «86». Засновником фестивалю є громадська організація «86», що була створена з метою сприяння сталому міському розвитку міста Славутич за допомогою культурних заходів, показів документального кіно та партисипативного мистецтва. Унікальна історія і ландшафт міста, а також його близькість до Чорнобильської АЕС тісно переплетені з основними темами фестивалю: урбаністика, навколишнє середовище та енергетика. Фестиваль досліджує ці теми в міждисциплінарному розрізі за допомогою документальних фільмів, воркшопів, дискусій і мистецьких проектів. Аудиторія фестивалю постійно збільшується й сьогодні складає більш ніж 2000 осіб.

Фестиваль «86» тісно працює з місцевою аудиторією за допомогою партисипативних проектів, задіюючи різні соціальні групи населення, піднімаючи актуальні локальні питання і проблеми через різноманітні форми сучасної культури. В рамках фестивалю чеська мисткиня Катержіна Шеда реалізує в Славутичі проект «Made in Slavutych», ідеєю якого є активізація місцевої громади, зміцнення соціальних зв’язків шляхом об’єднання зусиль для встановлення спільного світового рекорду, що буде занесений до Книги Рекордів Ґіннеса.

Громадська організація «86» спільно з організацією «Metamatic: TAF» (Афіни, Греція) та організацією «Енлайт» реалізують у Славутичі партисипативний урбаністичний проект «Афінський квартал». Цей квартал буде не житловим районом, а радше мистецькою інтервенцією – публічним простором, що відображатиме актуальні потреби міста.

Ще одним проектом є кіношкола для підлітків Славутича. Фестиваль «86» реалізує довгостроковий проект – документальну кіномайстерню «Славутич, я люблю тебе!». Група славутицьких підлітків під менторством українських і міжнародних кінопрофесіоналів буде знімати короткі документальні новели про своє місто.

З весни 2015 року діє проект «Енлайт» – інноваційний публічний простір для кінопоказів, концертів, лекцій у центрі Славутича, обладнаний сонячними панелями та вуличними модульними меблями, а також спільнота містян, об’єднаних навколо нього. Важливим для команди «Енлайту» є регулярне залучення до своєї діяльності людей з особливими потребами – є успішний досвід співпраці із Славутицьким центром реабілітації для людей з особливостями розвитку.

Влітку 2016 року за сприяння Центру міської історії Центрально-Східної Європи у місті проходила Міжнародна міждисциплінарна літня школа «Ідея міста: перевірка реальністю». Об’єктом дослідження учасників школи став Славутич, метою було поєднання навчального та дослідницького форматів із залученням підходів і можливостей різних дисциплін у вивченні міста та налагодження співпраці між ними. Робота школи проходила за різними дослідницькими напрямками у трьох студіях, які разом проводили аналіз та формували загальне бачення того, чим є сучасний Славутич, наскільки це відповідає задуму архітекторів і які перспективи місто має у майбутньому. Учасниками школи стали дослідники з України, Словаччини, Угорщини, Хорватії, США, Росії, Словенії, Швеції, Франції, Литви та Білорусі. Викладачами школи були експерти в галузях планування і вивчення міста, соціології та фінансів. Окрім дослідницької програми для студентів школи, було організовано публічну програму для широкої аудиторії, одним з заходів якої була творча зустріч-концерт з гуртом ONUKA на даху міського Кіноконцертного комплексу .

З 2015 року у Славутичі живуть і працюють українські митці Олександр та Олександра Кроліковські – художній дует Krolikowski Art, які до 2014 року мешкали у м.Севастополі (Україна). Роботи дуету – це мистецтво метамодернізму. Порушуючи в своїх работах табу мистецького середовища, дует декларує необхідність виходу за межі власного «Я», пошук нової візуальної мови, безперервність розвитку мистецтва. Одна з культурних ініціатив, що була реалізована Krolikowski Art у місті це проект «Спогади про майбутнє» і його роль в розбудові Славутича і Нетішина. Вони запропонували активним городянам Нетішина та Славутича співпрацю з митцями та архітекторами, які брали участь в програмі «Код Міста». Учасники проекту спробували вигадати, якими будуть ці міста за 50 років, що саме зміниться в міському просторі. На базі ідей були зроблені акварельні малюнки від імені мандрівника з 2066 року, на яких можна побачити трансформований міський простір. Презентація проекту відбулася в міському музеї.

У 2016 році заснована Славутицька кінокомісія. Ця муніципальна організація має на меті популяризацію міста і регіону як локації для кіновиробництва шляхом залучення міжнародних і українських знімальних груп і надання їм сприятливих умов для кіновиробництва. У перший рік свого існування кінокомісія вже підтримала кілька українських та зарубіжних кінопроектів. Славутицька кінокомісія прагне залучати місцевих жителів до різних напрямів своєї діяльності, таких як фотографія, кіновиробництво, адміністрування, організація екскурсій по місту, матеріально-технічне забезпечення зйомок, логістика, переклад тощо.

Діє низка локальних проектів для славутичан, адже за ці роки в Славутичі створена сучасна соціальна інфраструктура – працює Кіно-концертний комплекс, Міський краєзнавчий музей, Дитяча школа мистецтв, Палац дітей та молоді, різноманітні студії та гуртки для дітей та дорослих з малювання, танців, йоги тощо; самодіяльні творчі колективи.

Одним з важливих здобутків «Громадського бюджету участі» є придбання електронного органу для реалізації проекту «Центр органної музики у Славутичі». Перший орган у Чернігівському регіоні звучить саме у Славутичі – у лютому  2017 року відбувся перший концерт.

Два втілених проекти сталого розвитку міста Славутича – «Стратегія культурної ревіталізації міста Славутич» (ГО «86») та «Міждисциплінарна літня школа «Ідея міста: перевірка реальністю» (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) – отримали у 2016 році Лейпцизьку премію інтегрованого міського розвитку, що запроваджена Федеральним міністерством навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Німеччини та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

З квітня 2016 року у Славутичі в рамках заходів з відзначення 30-річчя міста щорічно проходить Міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO. Конференція проводиться з метою розгляду проблем та перспектив, підвищення рівня ефективності науково-практичних досліджень, налагодження співпраці та обміну досвідом щодо зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та поводження з радіоактивно відходами та відпрацьованим ядерним паливом. В контексті техногенних катастроф у Чорнобилі (1986 р., Україна) та Фукусімі (2011 р., Японія) викликами сьогодення є реінтеграція територій та соціальна адаптація постраждалих осіб, відновлення навколишнього середовища.

У березні 2017 року за ініціативи громадської організації «Greencubator» та за підтримки посольства США в Україні, Фонду Конрада Аденауера, Благодійного фонду Богдана Гаврилишина у Славутичі відбувся форум «Нове життя міст-атомоградів. Розвиток зеленого та технологічного підприємництва в Україні». У Славутичі зібралися представники 5 міст-атомоградів, щоб поговорити про майбутнє своїх міст. Представники українського, німецького та шведського зеленого підприємництва, громадських організацій, науковці та представники місцевої влади ділилися досвідом, ідеями та сучасними напрямками розвитку економіки в моноіндустріальних містах.

У червні 2017 року у Славутичі відбулося офіційне відкриття Європейського тижня сталої енергії в Україні. У рамках Тижня – 2017 пройшла міжнародна конференція «Угода мерів та енергоефективність будівель: вчора, сьогодні, завтра» за участю представників органів виконавчої влади, міжнародних донорських структур, громадських організацій, членів Асоціації «Енергоефективні міста України», провідних українських і зарубіжних експертів та ЗМІ. Учасники обговорили головні виклики впровадження енергетичних реформ в Україні, ключові аспекти термомодернізації будівель, а також програми підтримки Угоди мерів 2020-2030.

У 2017 році у місті Славутичі вперше пройшов фестиваль CHERNOBYLING. Організаторами фестивалю виступили – Асоціація туроператорів в Чорнобилі, місто Славутич та Національний музей Чорнобиля в Києві. Основною метою заходу стало об’єднання іноземців та українців, небайдужих до історії Чорнобильскої катастрофи та Зони відчуження. За допомогою музики, мистецтва і незвичайних активностей фестиваль розповів про сумну історію Чорнобиля, показавши її з іншого боку. Трьома основними напрямками фестивалю стали геокешінг, урбекс, мистецтво.

Славутицька громада прагне розвитку та готова реалізовувати сміливі та конкретні дії для використання потенціалу соціальних, наукових, культурних та креативних індустрій міста.